На Харківщині демонтували трьох Ленінів. ВІДЕО

У Харківській області за останню добу знесли три пам'ятники радянському вождю Володимиру Леніну.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на місцеве видання Городской дозор.

Відзначається, що один пам'ятник був демонтований в місті Ізюм, другий - в селищі Боровий, третій - в місті Первомайськ.

В Ізюмі пам'ятник, який розміщувався біля райдержадміністрації, демонтували за рішенням міськради. Монумент місцеві комунальники збережуть як матеріальну цінність.

Нагадаємо, в травні 2015 року президент Петро Порошенко підписав пакает законів про декомунізацію, згідно з яким забороняється радянська і нацистська символіка, засуджуютьться нацистський і комуністичний режими, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

17 лютого 2016 року в м. Дніпродзержинську на Дніпропетровщині знесли пам'ятник Феліксу Дзержинському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ХАРКІВЩИНА ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

І. Б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.