Заборона власноруч копіювати архівні документи - неправомірна. ЩО РОБИТИ

Дії працівників Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК), які не дозволили користувачеві зробити копії архівних документів на його власний фотоапарат, є неправомірними.

Про це в коментарі ІП заявив екс-керівник Головного державного архіву СБУ, а нині - начальник управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті в Українському інституті національної пам'яті, Ігор Кулик.

Він нагадав, що в частині 2 статті 35 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" йдеться: "надання фізичним особам для користування в читальному залі архівної установи архівних документів, що належать державі, територіальним громадам ... здійснюється безоплатно".

Пункт 5 статті 20 цього ж закону дає право користувачам "виготовляти, у тому числі за допомогою технічних засобів, … копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів та не порушує авторські та суміжні права".

За словами архівіста, пункт 14 розділу II "Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам" забороняє працівникам архівів вимагати від користувачів "здійснення прямої чи опосередкованої оплати" за копіювання документів.

"Відтак відмова представників Центрального державного історичного архіву України у копіюванні архівних документів власними технічними засобами користувача є неправомірною", - підкреслив Кулик.

Екс-голова ГДА СБУ пропонує користувачам, які вважають, що працівники архівів порушили викладені вище норми, наступні правові дії: 1) скарга в Державну архівну службу на неправомірність дій, 2) скарга в Мін'юст; 3) судовий позов.

Нагадаємо, днями один із користувачів обурився неправомірними діями працівників ЦДІАК. Архівісти заборонили йому копіювати документи власним фотоапартом, змусивши скористатися платною послугою установи - по 41 грн за кожну копію.

Інші матеріали за темами АРХІВИ та ЗАКОНИ

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.