Планується декомунізація назв на окупованих територіях

У Верховній Раді зареєстровано два проекти постанови про перейменування населених пунктів на окупованих територіях в рамках виконання закону про декомунізацію.

Про це повідомляє LB.ua.

На окупованій території Донбасу:

Торез пропонується перейменувати в Чистякове, Красний Луч - у Кришталевий, Краснодон - у Сорокине, Свердловськ - у Довжанськ, Стаханове - в Кадіївку.

Юнокомунарівськ буде перейменовано в Бунге, Кіровськ - у Хрестівку, Комсомольське - у Кальміуське, Вахрушеве - у Боково-Хрустальний, Петровське - у Петрове-Красносілля, Тельманове - у Бойківське.

На окупованій території Криму:

Місто Красноперекопськ планується перейменувати в Яни Капу ("Нова Брама" кримськотатарською), селища Кіровське в Іслям-Терек, Красногвардійське - в Курман, Леніне - в Єди-Кую, Радянське - в Ічки. Курортне селище Орджонікідзе під Феодосією стане Кайгадором.

Нагадаємо, 4 лютого 2016 року ВР затвердила перейменування міст Артемівськ, Дзержинськ, Красний Лиман та Іллічівськ.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.