У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКУ ЗНЯЛИ ПАМ'ЯТНИК ДЗЕРЖИНСЬКОМУ. Фото

В центрі Дніпродзержинська Дніпропетровської області співробітники комунальних служб демонтували пам'ятник радянському діячеві, революціонерові, першому керівнику політичної поліції більшовиків і одному з ініціаторів червоного терору Феліксу Дзержинському.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Демонтаж здійснено на виконання відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради в рамках закону про декомунізацію.

 Фото: Twitter RevoLution

За словами керівника інформаційно-аналітичної служби Дніпродзержинської міськради Юрія Бережного, демонтований пам'ятник відвезуть на майданчик біля Музею історії міста, де зберігаються інші знесені раніше пам'ятники епохи тоталітаризму.

Фото: rbc.ua

За демонтажем пам'ятника, який тривав близько чотирьох годин, спостерігало близько ста жителів міста.

Фото: kstati.dp.ua

Пам'ятник був відкритий 6 листопада 1967 року, скульптор – уродженець Дніпродзержинська Іван Першудчев.

Як відомо, у січні 2016 року у Дніпропетровську знесли пам'ятник голові уряду УСРР, більшовику-революціонеру і одному з організаторів Голодомору Григорію Петровському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ДНІПРОПЕТРОВЩИНАДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.