Монументальні панно київського Річвокзалу хочуть реставрувати. ФОТО

Представники культурної спільноти Києва зустрінуться з речниками проекту "РічПорт", які займаються реконструкцією Річкового вокзалу міста, щоб озвучити рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

Про це повідомляє Музейний простір.

Річковий вокзал у Києві тривалий час перебуває у стані занепаду. Зараз у споруди з’явився новий власник (проект "РічПорт"), який має плани щодо її перетворення на розважальний заклад.

В інтер’єрах вокзалу збереглися мозаїки, котрі є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва - визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій.

Всі фото: DreamKyiv
 

Активісти, відвідавши Річковий вокзал, підготували рекомендації щодо реставрації мозаїк та концепції майбутнього розвитку проекту.

Час і місце заходу: середа, 17 лютого, 11:00. Київ, Український кризовий медіа-центр (Український дім на Європейській площі).

Дехто з планованих спікерів:
- Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, кураторка проекту Soviet Mosaics in Ukraine фонду "ІЗОЛЯЦІЯ";
- Оксана Брашинова - завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України;
- Лізавета Герман - мистецтвознавиця, дослідниця;
- Антон Фрідлянд - речник проекту "РічПорт".

Декоративні панно Річкового вокзалу cтворені в 1959-60 роках художниками-монументалістами Ернестом Котковим, Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком. Використовувалося інноваційне для того часу поєднання матеріалів - кераміки та кольорових цементів.

 

Загалом комплекс нараховує вісім монументально-декоративних творів, котрим необхідне надання пам’яткоохоронного статусу та фахова реставрація: "Дніпро - торговий шлях", "Богдан Хмельницький", "Україна", "Жовтень", композиції "Праця", "Відпочинок", "Чайки над водою" (двічі).

 

У січні 2016 року повідомлялося, що будівля Київського річвокзалу, який обіцяють переробити на ресторанну галерею, належить компанії, пов’язаній з екс-головою Держкомпідприємництва Михайлом Бродським і народним депутатом Нестором Шуфричем.

ТАКОЖ: Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.