В Центральному історичному архіві вимагають гроші за копіювання. СКАН

Працівники Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК) не дозволяють користувачам робити копії документів на власні фотоапарати, вимагаючи користуватися платними послугами архіву.

Про це у своєму Facebook написав дослідник Alex Krakovsky, оприлюднивши копію виставленого архівом рахунку.

"Сьогодні мені, як і сотням іншим дослідників в ЦДІАК з 1 лютого, було ВІДМОВЛЕНО в фотографуванні власним фотоапаратом, що є безкоштовним згідно законів України, - написав він. - Замість цього запропонували замовити копіювання через фотолабораторію архіву. Або ніяк".

На питання, яким обладнанням це буде зроблено і яка буде якість, працівники архіву відповіли, що не можуть цього сказати, і запропонували "зробити офіційне звернення".

"Це в той час, як в переважній більшості архівів України вже виконують закон та дають безкоштовно копіювати власним фотоапаратом", - наголошується в дописі.

"Надання архівних документів для копіювання технічними засобами архівних установ". Скан: facebook.com/alex.krakovsky

Архів вимагає від дослідника 1077 грн за копії 26 документів. По 41 гривні за документ.

"Це матеріали з історії сіл України, які я пишу на волонтерських засадах для всіх бажаючих, - наголосив автор допису. - Це робить історію майже недосяжною більшості населення".

Дописувач запропонував іншим користувачам архівних послуг об'єднатися і вирішити цю проблему правовими методами.

У ЦДІАК зібрано документи, що висвітлюють історію України з XIV сторіччя до 1917 року. Важливе місце в архіві займають фонди установ Гетьманщини (XVII-XVIII століття).

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.