"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ШУКАЄ РЕДАКТОРА

"Українська Правда" шукає хорошого журналіста та (або) історика, який стане редактором проекту "Історична Правда", буде отримувати гідну зарплату і впливатиме на історичну думку в країні.

.

Наш ідеальний кандидат поєднує:

- любов до історії,

- здатність логічно (і критично) мислити,

- орієнтацію в історичному експертному середовищі,

- базові навики журналістики (редагування і створення новин і текстів, обробка фото- і відео-матеріалів).

Якщо вам не цікава історія або ви маєте "єдиний правильний" підхід до історичних подій, це не ваша робота.

Якщо ви не впевнені у своїх журналістських якостях, не переживайте - навчимо. Те ж саме стосується експертного середовища - познайомимо.

Натомість ви отримаєте роботу в редакції провідного інтернет-видання України і можливість популяризувати вітчизняну історію для величезної читацької аудиторії.

НАДСИЛАЙТЕ ВАШІ РЕЗЮМЕ до 19 лютого на редакційну пошту: istpravda@gmail.com

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.