АРХІВИ АФОНСЬКИХ МОНАСТИРІВ ОЦИФРУЮТЬ

Представники Священного Кіноту Святої гори Афон і грецького телекомунікаційного холдингу "ОТЕ" підписали контракт про оцифрування стародавніх текстів афонських монастирів.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Вартість контракту складає 7,7 млн євро.

Проект передбачає оцифрування документів і рукописів, що зберігаються в монастирських архівах і бібліотеках Афонського півострова.

Для забезпечення публічного доступу до документів буде створено спеціальний сайт кількома мовами й електронна бібліотека-архів Святої гори.

Інтернет-архів складатиметься з 900 тисяч оцифрованих рукописів, 450 тисяч друкованих видань, 550 тисяч історичних архівних документів, 146 тисяч предметів церковного мистецтва, 25 тисяч архітектурних ескізів і 2,5 тисячі годин документального відео.

Наразі на Святій горі діє 20 монастирів. Афон є особливою самокерованою адміністративною одиницею "Автономна чернеча держава" у складі Греці.

Кіноту належить верховна влада на півострові. Він складається з представників 20 монастирів, між якими розділена територія Святої Гори. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.

Візантійський імператор Костянтин Погонат віддав Афонський півострів у виключне володіння ченців у VII сторіччі. Перший монастир — Велика Лавра — на Афоні засновано в 962-963 роках.

Перший руський монастир — Пантелеймонів — закладено 1080 року. На Афоні перебували засновник Київської Лаври Антоній Печерський (XІ ст., там же на Афоні він був пострижений у ченці) та полеміст Іван Вишенський (XVI-XVII ст.). У 1780-х роках полтавчанин Паїсій Величковський заснував на Афоні козачий монастир - Іллінський Запорозький скит.

У монастирях Афона зберігаються десятки тисяч грецьких, слов'янських, арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з IX століття). Збірки мало досліджені науковцями. Їх дослідження ускладнюється тим, що статут монастирської держави забороняє доступ на Афон жінкам, незалежно від наявності в останніх наукового ступеня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.