У Харкові відкрили архівні документи про Голокост

Документи про знищення євреїв у часи Другої світової війни стали доступні для ознайомлення у Державному архіві Харківської області (пр. Московський, 7).

Про це повідомляє офіційний сайт міської влади Харкова.

У читальному залі представлені документи, що підтверджують масові вбивства євреїв у роки нацистської окупації Харкова.

Як повідомила головний спеціаліст архіву Валентина Плісак, вперше до Дня пам'яті жертв Голокосту для харків'ян відкрили документи, що розповідають про особисті історії їхніх співвітчизників, які стали жертвами фашистської окупації.

"Завдяки цим документам можна дізнатися про перепис населення в період окупації, про умови життя людей єврейської національності в ті роки, - зазначила архівістка. - В одному з актів міститься інформація про розстріл 15000 чоловік у Дробицькому ярі".

Є документи, в яких містяться історії, складені за спогадами тих, хто вижив. В одному з таких документів розповідається про те, як розстріляли матір з двома дітьми, в іншому - про літню жінку, яка врятувалася втечею, але померла через сильні морози на шляху в селище Рогань.

Раніше ці документи були засекречені, тепер же ними користуються дослідники, наголосила Плісак. Зокрема, завдяки роботі з цими та іншими архівними документами вийшла Книга пам'яті Дробицького яру.

Ознайомитися з виставкою можна в період з 26 січня по 12 лютого. Для бажаючих співробітники архіву проведуть екскурсію.

Під час німецької окупації Харкова за три тижні в Дробицькому яру розстріляли приблизно 16-20 тисяч осіб, переважно євреїв та ромів. На цьому місці з 2002 року діє меморіальний комплекс "Дробицький яр".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня, в день, коли в 1945 році радянські війська звільнили в'язнів концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау" ("Освенцім") на території нинішньої Польщі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.