Кіровоград носив ім'я російської цариці, а не святої - історики

Комітет Верховної ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримав перейменування міста Кіровограда на Інгульськ.

Цю назву вибрали із семи, запропонованих міською радою, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

При цьому "проросійське лобі" і далі намагається просунути колишню імперську назву для міста, зазначили в УІНП.

Противники назви "Інгульськ" стверджують, що назва пов’язана не з російською імператрицею Єлизаветою Петрівною, а з фортецею Святої Єлисавети, що була тут заснована в середині XVIII ст.

19 січня Кіровоградська міська рада звернулася до Верховної Ради і комітету з рішенням про свою незгоду з перейменуванням Кіровограда на Інгульськ.

"Єлисаветград – українське місто, назване на честь російської імператриці, у часи, коли Україна була в складі імперії", — підкреслив голова УІНП, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович.

Ідею повернути Кіровограду стару російську назву активно просувають проросійські сили, вважає він.

Історики пояснюють: говорити про те, що місто названо на честь Святої Єлисавети — не коректно.

"В Україні, та навіть у Росії, не було культу святої Єлисавети, також не зводили церков на її честь. У місті ніколи не існувало жодної церкви святої Єлисавети, - зазначив доктор історичних наук Віктор Брехуненко. - Офіційний герб Єлисаветграда, затверджений 1845 року, містить вензель цариці Єлизавети Петрівни. Тож Російська імперія ніколи не приховувала, що місто уславлює саме її".

Також фахівці наголошують: якби не було козацьких поселень — зокрема, Інгульської слободи — місто тут ніколи б не розвинулося і фортецю російська імперська адміністрація не будувала б.

Нагадаємо, підсумки громадських слухань у Кіровограді, наукові рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перейменувальні процеси як цивілізаційний вибір українського суспільства" та експертизи Інституту історії України НАНУ та Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ обґрунтовують неприйнятність перейменування Кіровограда на Єлисаветград.

Ними ж запропоновано надати Кіровограду назву Інгульськ, яка відповідає українській та світовій практиці надання населеним пунктам назв за гідронімом, перегукується з козацьким минулим міста і краю.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.