В Росії відкрили "Сталінський центр"

Російські комуністи з міста Пенза відкрили "науково-історичний і культурний "Сталінський центр".

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на першого секретаря обкому КПРФ Ґєорґія Камнєва.

За його словами, "мета створення центру - популяризація та актуалізація тих практик, які застосовувалися в сталінські часи і які актуальні і зараз".

Камнєв також повідомив, що до відкриття "Сталінського центру" була підготовлена ​​фотовиставка, а також встановлені два агітаційних куба, присвячених діяльності Сталіна.

 

Щодо "культурного напрямку", то йдеться про "вивчення та пропаганду культурної спадщини 1924-1953 років, пропаганду морально-етичних норм радянського суспільства і протидія розкладницькому впливу постмодернізму в культурі та мистецтві".

"Тільки радянський спосіб є альтернативою сучасній культурі споживання", - зазначив Камнєв.

Інші матеріали за темами СТАЛІН та ІДІОТИ

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.