Зі щита Батьківщини-Матері заберуть герб СРСР. Тризуба не буде

Зі щита на монументі "Батьківщина-мати" в Музеї історії України у Другій світовій війни (Київ) приберуть герб СРСР. Іншої символіки вішати не будуть, навіть заради балансу конструкції.

Про це повідомляє DreamKyiv із посиланням на голову Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича.

За словами чиновника, рішення ухвалили під час наради, в якій брали участь, зокрема, представники Музею історії України у Другій світовій війні (на балансі якого перебуває монумент) та Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ (спеціалісти якого зварювали сталеву обшивку монумента).

Коли почнеться демонтаж герба, наразі невідомо.

Дату оголосять після того, як фахівці Інституту електрозварювання та інші профільні спеціалісти проведуть дослідження і зроблять розрахунки.

Спорудження монументу в 1980 році

Врахувати треба, зокрема, стан ґрунтів, також потрібно з’ясувати, як демонтаж герба вплине на стійкість і баланс конструкції.

Хто саме виконуватиме роботи з демонтажу, стане відомо за результатами тендеру. Жодні інші символи розміщувати на щиті замість герба не будуть, наголосили в УІНП.

"Батьківщина-Мати" - монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра. Відкрита за участі радянського лідера Леоніда Брежнєва в 1981 році.

Автор монументу — народний художник УРСР скульптор Василь Бородай. Натурницею, з якої ліплено образ, була скульптор Галина Кальченко з Борзни (Чернігівщина).

2015 рік

Нержавіюча сталь для металевого каркасу скульптури виплавлена в Запоріжжі. Монумент зварено з окремих секцій вагою 25-30 тонн на Київському заводі ім. Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання ім. Патона.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври висоту монументу зменшили зі 108 до 102 м. Тепер вістря меча Залізної Діви розташовано на 12 м нижче хреста Дзвіниці.

Висота скульптури (без п'єдесталу) — 62 метри.

Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн. В одній руці статуя тримає меч вагою в 9 тонн, а в іншій — щит з гербом СРСР (13 тонн).

Інші матеріали за темами МОНУМЕНТИДЕКОМУНІЗАЦІЯУІНП

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.