УІНП "спільно з громадськістю" створює Музей Майдану

21 січня відбудеться прес-конференція, на якій презентують новостворений Музей Майдану і представлять громадськості його директора.

Створення "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" – це результат співпраці держави та громадських ініціатив, зокрема Ініціативи Музей майдану/музей Свободи.

На прес-конференції представлять директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності". Ним став представник громадської ініціативи, голова ГО "Музей Майдану" Ігор Пошивайло.

На директора покладаються завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.

Йтиметься також про підсумки роботи громадської ініціативи "Музей Майдану / Музей Свободи", завдання та перспективи новоствореного Меморіального комплексу.

Спікери:

  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
  • Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України;
  • Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova.

Як відомо, громадські організації у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом.

21 січня, четвер 13.00

Місце: Український кризовий медіа-центр (Український дім вул. Хрещатик, 2)

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Довідка:

Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.

Із січня 2014 року ініціатива "Музей Майдану / Музей Свободи" зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що складуть основу новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками,  взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку "музеїв пам’яті" та викликів, які стоять перед ними.

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті.

Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" (№ 69/2015), 18 листопада 2015 — розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності" (№ 1186-р).

І. Б.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.