УІНП "спільно з громадськістю" створює Музей Майдану

21 січня відбудеться прес-конференція, на якій презентують новостворений Музей Майдану і представлять громадськості його директора.

Створення "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" – це результат співпраці держави та громадських ініціатив, зокрема Ініціативи Музей майдану/музей Свободи.

На прес-конференції представлять директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності". Ним став представник громадської ініціативи, голова ГО "Музей Майдану" Ігор Пошивайло.

На директора покладаються завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.

Йтиметься також про підсумки роботи громадської ініціативи "Музей Майдану / Музей Свободи", завдання та перспективи новоствореного Меморіального комплексу.

Спікери:

  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
  • Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України;
  • Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova.

Як відомо, громадські організації у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом.

21 січня, четвер 13.00

Місце: Український кризовий медіа-центр (Український дім вул. Хрещатик, 2)

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Довідка:

Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.

Із січня 2014 року ініціатива "Музей Майдану / Музей Свободи" зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що складуть основу новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками,  взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку "музеїв пам’яті" та викликів, які стоять перед ними.

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті.

Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" (№ 69/2015), 18 листопада 2015 — розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності" (№ 1186-р).

І. Б.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.