В Україні - найбільше розсекречених документів з архівів КГБ

За часів Януковича Росія намагалась заблокувати доступ до матеріалів радянських спецслужб в українських архівах.

Про це в ефірі "5 каналу" розповів новопризначений директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За його словами, наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, на етапі становлення незалежності пострадянських країн, багато архівосховищ радянських спецслужб було знищено або вивезено до Росії.

В Україні таких документів збереглось найбільше, каже посадовець: "У принципі, якщо говорити порівняно з республіками колишнього Радянського Союзу, з тими, де зберігались власне архіви КГБ, то найбільший відкритий масив документів – власне у нас".

Так сталось через те, що у країнах Балтії більшість документів було знищено або вивезено до Москви, а у Білорусі і Росії доступ до цих документів закритий.

"Ще дві країни, де можна отримати доступ до цих документів – це Молдова та Грузія, але у Грузії також багато чого було знищено, а в Молдові не було такої кількості архівних матеріалів у силу того, що країна потрапила до складу СРСР вже після Другої світової війни", – повідомив він.

Голова архіву також розповів, як Росія намагалась обмежити доступ до українських архівів.

"За часів Януковича була спроба Російської Федерації укласти спеціальну архівну угоду між Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і Вірменією. Таким дуже цікавим аспектом цієї угоди було те, що жодна з країн не мала права надати відкритий доступ до документа, якщо хоч одна інша країна проти цього заперечувала б. Фактично, це б повністю закрило доступ до будь-яких архівних документів. На щастя, тоді вдалося зупинити цю архівну угоду – зі сторони України вона не була підписана і не діє", – розповів Когут.

У Росії ж досі діє мораторій на розсекречування документів КГБ, який постійно продовжується.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.