В Україні - найбільше розсекречених документів з архівів КГБ

За часів Януковича Росія намагалась заблокувати доступ до матеріалів радянських спецслужб в українських архівах.

Про це в ефірі "5 каналу" розповів новопризначений директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За його словами, наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, на етапі становлення незалежності пострадянських країн, багато архівосховищ радянських спецслужб було знищено або вивезено до Росії.

В Україні таких документів збереглось найбільше, каже посадовець: "У принципі, якщо говорити порівняно з республіками колишнього Радянського Союзу, з тими, де зберігались власне архіви КГБ, то найбільший відкритий масив документів – власне у нас".

Так сталось через те, що у країнах Балтії більшість документів було знищено або вивезено до Москви, а у Білорусі і Росії доступ до цих документів закритий.

"Ще дві країни, де можна отримати доступ до цих документів – це Молдова та Грузія, але у Грузії також багато чого було знищено, а в Молдові не було такої кількості архівних матеріалів у силу того, що країна потрапила до складу СРСР вже після Другої світової війни", – повідомив він.

Голова архіву також розповів, як Росія намагалась обмежити доступ до українських архівів.

"За часів Януковича була спроба Російської Федерації укласти спеціальну архівну угоду між Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і Вірменією. Таким дуже цікавим аспектом цієї угоди було те, що жодна з країн не мала права надати відкритий доступ до документа, якщо хоч одна інша країна проти цього заперечувала б. Фактично, це б повністю закрило доступ до будь-яких архівних документів. На щастя, тоді вдалося зупинити цю архівну угоду – зі сторони України вона не була підписана і не діє", – розповів Когут.

У Росії ж досі діє мораторій на розсекречування документів КГБ, який постійно продовжується.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.