В Україні - найбільше розсекречених документів з архівів КГБ

За часів Януковича Росія намагалась заблокувати доступ до матеріалів радянських спецслужб в українських архівах.

Про це в ефірі "5 каналу" розповів новопризначений директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За його словами, наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, на етапі становлення незалежності пострадянських країн, багато архівосховищ радянських спецслужб було знищено або вивезено до Росії.

В Україні таких документів збереглось найбільше, каже посадовець: "У принципі, якщо говорити порівняно з республіками колишнього Радянського Союзу, з тими, де зберігались власне архіви КГБ, то найбільший відкритий масив документів – власне у нас".

Так сталось через те, що у країнах Балтії більшість документів було знищено або вивезено до Москви, а у Білорусі і Росії доступ до цих документів закритий.

"Ще дві країни, де можна отримати доступ до цих документів – це Молдова та Грузія, але у Грузії також багато чого було знищено, а в Молдові не було такої кількості архівних матеріалів у силу того, що країна потрапила до складу СРСР вже після Другої світової війни", – повідомив він.

Голова архіву також розповів, як Росія намагалась обмежити доступ до українських архівів.

"За часів Януковича була спроба Російської Федерації укласти спеціальну архівну угоду між Білоруссю, Казахстаном, Росією, Україною і Вірменією. Таким дуже цікавим аспектом цієї угоди було те, що жодна з країн не мала права надати відкритий доступ до документа, якщо хоч одна інша країна проти цього заперечувала б. Фактично, це б повністю закрило доступ до будь-яких архівних документів. На щастя, тоді вдалося зупинити цю архівну угоду – зі сторони України вона не була підписана і не діє", – розповів Когут.

У Росії ж досі діє мораторій на розсекречування документів КГБ, який постійно продовжується.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.