В Ліверпулі відкрили пам'ятник The Beatles. ФОТО

На набережній міста Ліверпуль (Британія) з'явилася бронзову скульптура The Beatles, які в 1960-х почали тут свою музичну кар'єру.

Про це повідомляє Tribune із посиланням на агенцію "Франс прес".

"Ліверпульська четвірка" представлена в натуральний зріст і важить 1,2 тонни.

Пам'ятник відкрила сестра Джона Леннона Джулія Бейрд.

Скульптурна композиція виконана за фотографією The Beatles 1963 року.

Зліва направо: Пол Маккартні, Джордж Гаррісон, Рінґо Старр, Джон Леннон

Автор монументу, встановленого на ліверпульській набережній Pier Head - скульптор Енді Едвардс.

Бітлаки :) на зорі кар'єри. Фото, яким надихався автор пам'ятника

Ініціатори встановлення пам'ятника сподіваються, що він стане "ритуальним місцем" для шанувальників творчості "бітлів" і опорною точкою для туристів.

 

Відкриття монументу приурочили до 50-річчя з дня, коли The Beatles відіграли свій останній концерт у рідному місті.

Встановлення пам'ятника профінансував ліверпульський клуб Cavern Club ("Печера"), який 50 років тому відкрив музичний колектив світові.

З 1961-го по 1963 рік The Beatles виступили у клубі 292 рази. Саме там у листопаді 1961 року майбутній продюсер "бітлів" Брайан Епштейн вперше побачив їхній виступ.

 

The Beatles було створено чотирма громадянами Великої Британії в Ліверпулі у 1960 році.

Інше цікаве за темою МУЗИКА

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.