ПІД "МОНОЮ ЛІЗОЮ" ЗНАЙШЛИ ЩЕ ОДИН ПОРТРЕТ

Завдяки технології відбиття світла французькі дослідники виявили, що картину Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо" намальовано поверх іншого портрету.

Науковці витратили більше 10 років, аналізуючи "Мону Лізу", розповів ВВС один із дослідників Паскаль Котте.

За його словами, під найвідомішим витвором мистецтва да Вінчі ховається інший - раніший портрет. Зокрема, реконструкція знахідки демонструє жінку, що сидить і дивиться убік.

На відміну від Джоконди, яку можна побачити у паризькому Луврі, на замальованому портреті немає і сліду загадкової усмішки, що вже кілька століть хвилює поціновувачів мистецтва.

У музеї Лувру відмовилися коментувати ці заяви.

Паскаль Котте

Паскалю Котте - співзасновнику компанії Lumiere Technology - надали доступ до картини у Луврі у 2004 році.

Він вивчав "Мону Лізу" за допомогою "проектування серії інтенсивних спалахів" на картинук. За допомогою камери Котте вимірював рівні відбивання світла, що пізніше дозволило реконструювати приховані за верхнім шаром фарби шари картини.

"Тепер ми можемо аналізувати, що саме відбувається всередині шарів фарби, і один за одним знімати їх, ніби чистячи цибулину, - наголосив науковець. - Ми можемо реконструювати усю хронологію створення картини".

Вважається, що Леонардо да Вінчі малював Джоконду у 1503-1517 роках - спершу у Флоренції, а потім у Франції. На портреті нібито зображена флорентійка Ліза "Джоконда" Герардіні, дружина флорентійського торгівця шовком Франческо дель Джокондо.

Котте запевняє, що його знахідка може поставити під сумнів цю теорію.

За словами науковця, Ліза Герардіні, насправді, зображена на "нижньому", замальованому шарі. А той портрет, який знаходиться на поверхні і який ми звикли називати "Моною Лізою" - інша жінка.

Він також переконує, що знайшов іще два зображення під верхнім шаром картини: тьмяний ескіз портрету із більшою головою й носом, більшими руками і меншими губами і зображення мадонни із вигравіюваною перлинною прикрасою.

Мистецтвознавець, автор фільму "Таємниці Мони Лізи" Ендрю Ґрем-Діксон вивчав останні дані наукових досліджень Паскаля Котте.

"Я не маю сумнівів, що це справді одна із історій сторіччя, - зазначив Ґрем-Діксон. - Ймовірно, з боку представників Лувру буде деяке небажання змінювати назву картини, адже те, про що ми говоримо - це прощавай, Моно Лізо, і привіт комусь іншому".

Нагадаємо, у вересні 2015 року повідомлялося про виявлення "вірогідних" останків жінки, яка зображена на картині Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.