У гетьманській столиці демонтували пам'ятник Леніну. ФОТО

У Глухові Сумської області комунальні служби демонтували бронзовий пам'ятник Володимиру Леніну.

В заході взяв участь новообраний мер міста, нащадок відомого роду меценатів Мішель Терещенко, повідомляє УНІАН.

"Ленін поставив Україну в абсолютну залежність від Москви, знищував священиків, зачищав монастирі, створив диктаторський режим, що проповідував смерть, голод, насильство, депортації, заслання мільйонів людей, - зазначив міський голова. - Ленін змусив мою родину покинути Україну".

 

Раніше Терещенко обіцяв обов'язково знести пам'ятник Леніну в центрі міста - причому зробивши це в цивілізованому порядку, за рішенням міськради.

Ленін і міський голова

"Думаю, таким чином комунальні служби вирішили привітати Глухівського міського голову з Днем місцевого самоврядування", - написала у Facebook користувачка Олена Єскіна, яка оприлюднила фото демонтажу.

 

Сам пам'ятник зроблений з бронзи, має вагу близько 5 тонн. Зняли його з постаменту з допомогою вантажного автокрана.

 Goodbye, Lenin! (c)

В даний час пам'ятник переданий на зберігання одному з комунальних підприємств міста, а подальшу його долю мають вирішити депутати Глухівської міськради.

Єскіна додала, що разом із Леніним було демонтовано пам'ятник більшовику Василю Циганку, розташований неподалік, у Центральному парку Глухова.

 Розібрали і постамент

Історичну центральну площу Глухова мер хоче зробити такою, якою вона була в часи його предків: з фонтанами, кафе тощо.

Нагадаємо, у 2014 році повідомлялося, що міська рада Глухова планувала віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

В Одесі відновили перший пам'ятник Леніну. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

В Одесі пам'ятник Леніну перетворили на Дарта Вейдера. ФОТО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

Ленін про Україну. Текст Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "ЛЕНІН"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.