Спецпроект

Голодомору передувало 5 тисяч селянських повстань - історик

У 1927-1932 роках в Україні відбулося майже 5 тисяч селянських повстань проти радянської влади.

Про це повідомляє ipress із посиланням на історика Ігоря Дерев'яного, старшого наукового співробітника Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

За словами історика, це були повстання селян, котрі виступали проти репресій та колективізації. Супротив починався з демонстрацій, часто протести закінчувались повстаннями з використанням зброї.

"Наприклад, проти збройного повстання у 1931 році використовували армію, - зазначив Дерев'яний. - Українські селяни були озброєні, вони зберігали зброю ще з часів Першої світової війни та Революції в Росії, тож при наближенні заготівельних загонів часто відкривали по них вогонь".

Найбільшим таким повстанням було Павлоградське повстання 1930 року, організатори якого планували усунення більшовиків від влади.

"Вони виступали за комунізм та соціалізм, але проти більшовицької партії, - сказав історик. - Адже розуміли, що більшовицька партія – це непрофесіонали, які захопили владу і чинили репресії щодо людей".  

До придушення повстання намагалися залучити курсантів Полтавського військового училища, проте вони відмовились брати участь у репресіях. Тоді для боротьби з повстанцями було залучено інші підрозділи, а курсантів депортували в концтабори.

"Навіть найбідніші селяни не хотіли працювати в колгоспах, адже вважали це своєрідною панщиною, - наголосив Дерев'яний. - Справа у тому, що людина отримувала не фінанси, а трудодні. Тобто на папері відзначалась кількість відпрацьованих днів і вкінці року за ці дні їй давали певні продукти".

ТАКОЖ: В 1930 році проти влади повстав 1 мільйон українців

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.