Франція відкрила доступ до архіву режиму Віші. ВІДЕО

У Франції відкрили загальний доступ до архівів режиму Віші — держави, що проіснувала з 1940 по 1944 рік на частині французьких земель під протекторатом Третього райху.

Про це повідомляє Euronews. Архів складається з документів поліції, міністерств юстиції, внутрішніх і закордонних справ загальною кількість 200 тисяч.

Французький історик Дені Пешанскі так прокоментував цю подію:

"Можна сподіватися на отримання більшої інформації про те, у чому саме полягав колабораціонізм, ця майже військова співпраця між німцями та французами, тими французами, які були найбільш відданими ідеям нацизму та фашизму і які працювали безпосередньо у німецьких структурах".

Режим Віші на чолі з маршалом Філіппом Петеном контролював південну частину сучасної Франції та північну Африку.

Колабораціоністів, зокрема, звинувачували у депортації з Франції до Німеччини 76 тисяч євреїв.

І. Б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.