Філатов: Єдиний варіант перейменування Дніпропетровська - "Дніпро"

Єдиною прийнятною новою назвою міста Дніпропетровськ може бути Дніпро.

Про це новообраний мер Дніпропетровська Борис Філатов заявив в інтерв'ю Українській службі ВВС.

"Єдиний прийнятний варіант, який може бути, - це "Дніпро". Все інше не буде сприйнято, це однозначно", - зазначив міський голова. - Зараз ніхто не асоціює назву міста з Петровським. Це вже злилося у ім'я власне. Тому - будемо думати".

За словами Філатова, Дніпропетровськ - єдине місто в країні, у якого немає визначеного імені і визначеної дати заснування.

"Якщо ми говоримо про офіційну дату заснування - 1776 рік - то ми всі чудово розуміємо, що вона була вигадана штучно: Леоніду Іллічу [Брежнєву] просто хотілося великого свята, і під це підігнали 200-річчя міста", - підкреслив мер.

Він нагадав, що на території Дніпропетровська і до 1776 року існували великі поселення - наприклад, Самар-Богородицька фортеця або Кодак, які в певний час були "навіть більшими за славне місто Чернігів".

"До Катеринослава [назва імперських часів - ІП] ми повернутися не можемо, тому що Катерина була імператрицею, що знищила останні залишки козацької вольниці, української державності", - наголосив Філатов.

Він також додав, що міська рада до 21 листопада не встигла ухвалити рішення щодо нової назви, як передбачає закон, тож тепер цим має займатися виключно Верховна Рада, а не міський голова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року Філатов заявив, що перейменування міста не повинно нав'язуватись, якщо більшість мешканців - проти.

В лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

Декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

Фахівці Українського інститут національної пам'яті створили інтерактивну карту з 877 населених пунктів, які мали бути перейменовані до 21 листопада.

Серед них був і Дніпропетровськ, названий у 1926 році на часть голови Центрального виконавчого комітету [уряду] Української соціалістичної радянської республіки в 1920-1938 роках Григорія Петровського.

ТАКОЖ: Дніпропетровськ - місто без історії. ЛЕКЦІЯ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.