У ГРЕЦІЇ ЗБИРАЮТЬСЯ ВІДНОВИТИ КОЛОСА РОДОСЬКОГО

У Греції збираються відновити статую Колоса Родоського, знищену землетрусом дві тисячі років тому.

Про це повідомляє The Times.

Новий Колос в порту міста Родос на однойменному острові буде уп'ятеро більше оригіналу.

Його створення обійдеться в 250 млн євро.

Проект. Але незважаючи на популярну легенду, насправді "оригінальний" Колос стояв з одного боку гавані.

За задумом авторів проекту, 135-метрова споруда сприятиме піднесенню грецького національного духу в часи тяжкої економічної кризи.

Крім того, туристичний об'єкт може принести до 35 млн євро щорічного доходу: всередині статуї розташуються музеї, розважальні комплекси, магазини і бібліотека.

 

Для порівняння, висота монументу "Батьківщина-Мати" у Києві - 62 метри (102 м разом із постаментом).

Колос Родоський - одне з Семи чудес Античних часів. Найвища на той час [майже 32 метри] статуя давньогрецького бога Сонця Геліоса була створена скульптором Харесом орієнтовно в 303 році до н.е.

Родосці замовили статую на кошти, отримані від продажу військових трофеїв після того, як Родос вдало відбив напад ворогів в одній із війн часів поділу імперії Олександра Македонського його полководцями.

Колос був зібраний із бронзових деталей з залізними кріпленнями. Також скульптор застовував мармур і камінь. Приблизно через 60 років Колос був зруйнований землетрусом - не витримали кріплення в колінах.

Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, народжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта. Насправді скульптура була розташована з одного боку гавані.

У 977 році арабський намісник, який правив на острові, продав частини статуї, що збереглися. Для їхнього перевезення знадобилося 900 верблюдів. Статуя назавжди зникла в плавильних печах.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.