ОКУПАНТИ РУЙНУЮТЬ ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури Хан Сарай (Ханський палац) у Бахчисараї (АРК) руйнується.

Про це повідомляє агенція QHA.

Окупаційна влада Криму ставиться до культурної спадщини не як справжні господарі.

Ситуація з Хан-Сараєм — яскравий тому приклад. Палац руйнується на очах, про що свідчать місцеві жителі.

Кримчанин Ільдар Ібрагімов написав на своїй сторінці у Facebook:

"Хочу поділитися з вами побаченим і попросити поширити інформацію. Сьогодні знімав нікях (релігійний весільний обряд) у Ханському палаці у Бахчисараї і жахнувся від побаченого. По-перше, палац відключений від електропостачання, у будівлях сиро, темно, дах обвалюється. По-друге, хочеться сказати держорганам: якщо ви берете на свій баланс пам'ятники архітектури, так будьте ласкаві стежити за своєчасною реставрацією Ханського палацу. По-третє, ціна на квитки в цьому році космічні, навіть з весільних пар брали гроші, хоча жодної екскурсії з ними не проводили. Питання, куди пішли всі гроші, залишається відкритим".

Під загрозою руйнування і Велика ханська мечеть у Бахчисараї, зазначає видання.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

У 2013 році повідомлялося, що до весни 2014 року ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.