У Росії масово скуповують антиутопію Орвелла

Роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984» ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Про це повідомляє російський ресурс znak.com. Він спирається на результати рейтингів Forbes і РБК, складених незалежно один від одного. 

У 2015 році росіяни придбали 85 тисяч примірників роману. Хоча ще попереднього року книга до ТОП-10 найпопулярніших книжок не входила.

Джордж Орвелл написав свій роман-антиутопію "1984" в 1948 році. Твір оповідає про тоталітарну державу Океанію під керівництвом єдиної дозволеної партії, що здійснює тотальний контроль за життям та навіть думками власних громадян. На чолі держави стоїть вождь, якого всі називають Старший Брат.

Партія промиває громадянам мізки за формулою "війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила", щодня фальсифікує історію та постійно вишукує у своїх лавах нових ворогів, яких знищує.

Океанія безупину воює з іншими наддержавами: Євразією та Остазією, щоб відвернути увагу свого населення від внутрішніх проблем. Причому союзники та вороги Океанії постійно міняються місцями.

Усіх інакодумців переслідує Поліція думки, яка, врешті-решт, за допомогою ув’язнення і тортур змушує їх визнати правильність політики партії і полюбити Старшого Брата.

В описаних у книзі характеристиках вождя, державних інституцій, внутрішньої та зовнішньої політики чітко простежуються аналогії з СРСР епохи Йосипа Сталіна.

Нагадаємо, що цього року у "Видавництві Жупанського" вийшло перше друковане видання українського перекладу роману "1984". Книгу переклав Віктор Шовкун.

І. Б.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.