ОКУПАНТИ РУЙНУЮТЬ ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ

Єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури Хан Сарай (Ханський палац) у Бахчисараї (АРК) руйнується.

Про це повідомляє агенція QHA.

Окупаційна влада Криму ставиться до культурної спадщини не як справжні господарі.

Ситуація з Хан-Сараєм — яскравий тому приклад. Палац руйнується на очах, про що свідчать місцеві жителі.

Кримчанин Ільдар Ібрагімов написав на своїй сторінці у Facebook:

"Хочу поділитися з вами побаченим і попросити поширити інформацію. Сьогодні знімав нікях (релігійний весільний обряд) у Ханському палаці у Бахчисараї і жахнувся від побаченого. По-перше, палац відключений від електропостачання, у будівлях сиро, темно, дах обвалюється. По-друге, хочеться сказати держорганам: якщо ви берете на свій баланс пам'ятники архітектури, так будьте ласкаві стежити за своєчасною реставрацією Ханського палацу. По-третє, ціна на квитки в цьому році космічні, навіть з весільних пар брали гроші, хоча жодної екскурсії з ними не проводили. Питання, куди пішли всі гроші, залишається відкритим".

Під загрозою руйнування і Велика ханська мечеть у Бахчисараї, зазначає видання.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

У 2013 році повідомлялося, що до весни 2014 року ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.