АНОНС: У Києві презентують дослідження про доступ до архівів КГБ

До Дня працівників архівних установ 24 грудня історики та юристи розкажуть, як новий Закон про доступ до архівів полегшив користування документами та скільки українців почали шукати інформацію про репресованих родичів.

Експерти оцінили рівень доступу та умови роботи в архівах з раніше таємними документами радянських спецслужб. На прес-конференції презентують результати експертного опитування, представлять інформаційні матеріали та інфографіки, які допоможуть краще зрозуміти Закон про доступ до архівів та користуватися його перевагами.

Також громадськість озвучить рекомендації щодо створення та функціонування Архіву Українського інституту національної пам’яті, куди, згідно з Законом, мають передати історичні документи з-під відання силових органів — СБУ, МВС, Міноборони, Генпрокуратури, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної та Пенітенціарної служб.

Учасники прес-конференції:

  • Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;
  • Анна Олійник, аналітик Центру досліджень визвольного руху;
  • Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, керівник групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ.

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до цих документів у всіх архівах країни та передача їх з-під відомств силових органів до Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

24 грудня, четвер 11.00

Місце: Український кризовий медіацентр, Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

І. Б.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.