АНОНС: У Києві презентують дослідження про доступ до архівів КГБ

До Дня працівників архівних установ 24 грудня історики та юристи розкажуть, як новий Закон про доступ до архівів полегшив користування документами та скільки українців почали шукати інформацію про репресованих родичів.

Експерти оцінили рівень доступу та умови роботи в архівах з раніше таємними документами радянських спецслужб. На прес-конференції презентують результати експертного опитування, представлять інформаційні матеріали та інфографіки, які допоможуть краще зрозуміти Закон про доступ до архівів та користуватися його перевагами.

Також громадськість озвучить рекомендації щодо створення та функціонування Архіву Українського інституту національної пам’яті, куди, згідно з Законом, мають передати історичні документи з-під відання силових органів — СБУ, МВС, Міноборони, Генпрокуратури, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної та Пенітенціарної служб.

Учасники прес-конференції:

  • Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;
  • Анна Олійник, аналітик Центру досліджень визвольного руху;
  • Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, керівник групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ.

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до цих документів у всіх архівах країни та передача їх з-під відомств силових органів до Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

24 грудня, четвер 11.00

Місце: Український кризовий медіацентр, Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

І. Б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.