АНОНС: У Києві - прем'єра фільму "Легіон" про Галицьку армію

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року - саме в цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

На прем’єрі у Києві фільм представлять його творці режисер Тарас Химич, автор сценарію історик Олександр Пагіря, а також Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

"Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" - це новий погляд на УГА. Документально-ігровий фільм знятий яскраво, динамічно, відверто. Неоднозначна історія тих років показана з точок зору всіх сторін-учасиць - цей баланс допоможе поглянути на події 1918-1919-х по-новому. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців.


Результатом стало проголошення самостійної держави на етнічних українських землях. Глядач побачить, яким чином розгорталися події на Галичині: стосунки з відродженою Польщею; загроза з боку більшовиків, які насували з Сходу; намагання Європи створити "санітарний кордон".

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року, саме у цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

А на тлі цього — історії людей, які в той чи інших спосіб стали свідками важливих подій, були їх рушійною силою або ж навпаки мовчазними спостерігачами.

 

Це - перший в Україні документальний фільм, знятий з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K, що забезпечує підвищену чіткість зображення. Над фільмом працювала команда Львівської студії "Invert pictures".

У постановці боїв та відтворенні батальних сцен допоміг ветеран російсько-української війни Володимир Правосудов, а також військово-історичний клуб "Повстанець" (м. Київ). Ініціатором створення фільму є громадська організація Українська Галицька Асамблея, у рамках проекту documentary.org.ua.

3 грудня (четвер) о 19.30

Місце: Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6)

Вхід на прем’єру вільний

Подія на Фейсбуці - тут.

Дивіться також:

Як галичани проголосили державу. ФОТО

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

В Інтернет виклали документи Української Галицької армії

Враження галичанина від подорожі по Наддніпрянщині. 1911 рік

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.