Знайшли гробницю з серцем Сулеймана - чоловіка Роксолани

Гробниця з серцем османського султана Сулеймана I Пишного, яку вчені давно шукали, розташовується неподалік від міста Сігетвар на півдні Угорщини.

Про це заявив професор Норберт Пап з університету міста Печ (Угорщина), який проводив пошуки гробниці.

Археолог "практично впевнений" в тому, що виявлена ним прямокутна будівля є тим самим місцем.

Сулейман I помер в 1566 році під час облоги Сігетварa. Його тіло було перевезено в Стамбул і поховано в мавзолеї. Проте серце турецького правителя і чоловіка українки Анастасії Лісовської, відомої як Роксолана, так і залишилося в Угорщині.

Вчені давно шукають місце його поховання. Правління завойовника і реформатора Сулеймана (1494-1566) було "золотим віком" Османської імперії.

ТАКОЖ: Жіноче султанування в Туреччині розпочали і закінчили українки

"Наразі все вказує на те, що ця будівля могла служити гробницею Сулеймана, - зазначив Пап. - Однак, щоб визначити це зі 100-відсотковою точністю, будуть потрібні розкопки і дослідження сусідніх будівель", - говорить Пап.

Розкопкам передувала робота в архівах, в ході якої вчені шукали натяки на точне місце розташування гробниці. Дослідження місцевості, на якій зупинили вибір Пап і його колеги, виявило сліди кількох будівель. Одна з них була точно зорієнтована на Мекку.

Його Священна й Імперська Величність, Падишах, Султан султанів, Хан ханів (каган), Цезар Риму Сулейман І-ий Закононодавець (Пишний)

Ця місцевість підійшла під опис оттоманського поселення Турбек, заснованого в 1570-х роках на місці поховання серця Сулеймана. Воно служило місцем паломництва, поки не було зруйновано в 1680-х, після величезної перемоги над Османською імперією під Віднем.

У ході розкопок, які проводилися в жовтні і листопаді, вчені виявили прямокутну будівлю. Всередині - центральна кімната розміром приблизно 8 на 8 метрів.

Гробниця була розграбована. Деякі декоративні елементи залишилися недоторканими. Вони схожі на ті, що можна побачити в мавзолеї Сулеймана Пишного в Стамбулі.

Інше за темами НЕКРОПОЛІ та ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

Новое Время

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.