Спецпроект

ВІДНОВЛЕНО ДІАЛОГ ІСТОРИКІВ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Після семирічної перерви Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті відновили історичний діалог.

Установче засідання Українсько-польського форуму істориків відбулось в Києві 2-4 листопада 2015 року. На нарадах вирішено організаційні питання, що стосуються роботи Форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми роботи Форуму на 2016 р.

 Урочиста інаугурація Українсько-польського форуму істориків у Митрополичому будинку, Національний заповідник "Софія Київська", 2 листопада 2015 року

Історики визначили кількість учасників Форуму (12 осіб) та затвердили співголовуючих від української та польської груп, якими стали професор Юрій Шаповал та професор Вальдемар Резмер, визначили терміни наступних засідань Форуму. Основний хронологічний фокус роботи Форуму 1939-1947 роки.

З польського боку брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Лєвша. Крім того, д-р Павєл Укєльський та д-р Кшиштоф Пєрсак - представники Інституту національної пам’яті.

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова УІНП,  та д-р Павєл Укєльський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі під час брифінгу за результатами Форуму в Українському кризовоми медіацентрі,  4 листопада 2015 року 

Учасники української робочої групи: проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, голова УІНП — к.і.н. Володимир В’ятрович, проф. Юрій Шаповал, секретар - к.і.н Олена Гуменюк. Крім того — Аліна Шпак та Олександр Зінченко, представники УІНП.

Джерело: офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті

Більше матеріалів за темою  доступні за посиланням "Волинська трагедія"

сг

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.