Українсько-польський форум істориків розпочав спільні засідання в Києві

Про перші результати роботи Українсько-польского форуму істориків для дослідження польсько-українських відносин, організованого Інститутами національної пам’яті обох країн, розкажуть на брифінгу в середу, 4 листопада.

Доповідачами з обох сторін на брифінгу будуть:

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті,
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

Українські та польські історики відновлюють діалог і зібралися, щоб обговорити проблеми, які стосуються найскладніших питань спільної історії, зокрема українсько-польського конфлікту 1939-1947 років.

Відновлення зустрічей у такому форматі ініційоване Українським інститутом національної пам’яті і Польським інститутом національної пам’яті. Зустрічі планується проводити двічі на рік — в Україні та Польщі. Наразі 2-4 листопада триває перша така зустріч.

З польської сторони у роботі Форуму беруть участь:
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі
д-р Кшиштоф Персак, директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі

Учасники українсько-польского форуму істориків з польської сторони:
проф. Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет)
проф. Гжегож Мазур (Ягеллонський університет)
проф. Гжегож Мотика (Польська Академія Наук)
проф. Ян Пісулінський (Жешувський університет)
проф. Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні)
д-р Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі)
д-р Дорота Левша, секретрар групи від Інституту національної пам’яті Польщі

З української сторони у роботі Форуму беруть участь:
Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті
Олександр Зінченко, керівник Служби Голови Українського інституту національної пам’яті

Учасники  українсько-польского форуму істориків з українського боку:
к.і.н. Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
проф. Богдан Гудь (Львівський національний університет),
проф. Ігор Ільюшин (Київський славістичний університет)
проф. Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),
проф. Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),
проф. Юрій Шаповал (Інститут етнополітичних досілджень ім. І. Кураса НАН України)
к.і.н. Олена Гуменюк, секретар групи від Українського інституту національної пам’яті

4 листопада (середа), 17.00

Місце: Український кризовий медіацентр (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

Вхід вільний

І. Б.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.