Видано книгу про антирадянське підпілля в Мелітополі 1960-х років

В Мелітопольському міському краєзнавчому музеї (Запорізька область) презентовано книгу наукового співробітника музею Романа Клочка "Інша Мелітопольщина. Нарис з історії інакодумства (1953-1985)".

Про це повідомляють "Местньіе вести".

Книга написана на основі відкритих джерел: спогадів дисидентів, архівних матеріалів, опублікованих довідників. Збір матеріалів зайняв три роки.

Серед іншого у книзі є документи про мелітопольську підпільну антирадянську групу, яка існувала в 1960-1962 рр. - фотографії та поширювані підпільниками листівкиа. Документи взяті з кримінальної справи підпільників, яка зараз зберігається в архіві СБУ.

"У травні 2015 набув чинності закон про доступ до архівів колишніх радянських спецслужб, що відкриває ширші можливості для дослідників, - наголосив автор книги. - Вільний доступ до секретних документів держбезпеки дасть можливість дізнатися нові подробиці про минуле".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.