Спецпроект

Російський суд визнав екстремістом творця терміну "геноцид"

В Росії до "Федерального списку екстремістських матеріалів" потрапила книга творця терміну "геноцид", юриста Рафаеля Лемкіна.

Рішення опубліковано на сайті міністерства юстиції РФ під номером 3151, повідомляє центр Сова.

Йдеться про статтю Лемкіна "Радянський геноцид в Українi" 1953 року, де вперше дане визначення Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу.

"Якщо радянська програма досягне успіху... Україна загине так само, наче було б убито всіх без винятку українців, - писав дослідник. - Бо вона втратить ту частину, що зберігала і розвивала культуру, віру, об'єднавчі ідеї, давала їй душу. Тобто робила українців нацією, а не просто населенням".

Нагадаємо, кілька історичних досліджень про Голодомор потрапили до переліку "екстремістських" видань ще у 2012 році.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучено наукову монографію російського історика про УПА та ОУН.

У травні 2014 року російський суд визнав "екстремістською" роботу німецького історика, який досліджував діяльність радянських партизан у Брянській області РФ.

В серпні 2015 року окупаційна влада так званої "ДНР" заявила про намір знищити пам'ятні знаки жертвам Голодомору та репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

В жовтні 2015 року під час обшуку в Українській бібліотеці Москви слідчі органи РФ в пошуках "видань русофобського характеру" вилучили примірник дитячого журналу "Барвінок".

Рафаель ЛЕМКІН (1990-1959) - науковець-правник, основоположник дослідження геноцидів. Присвятив життя тому, щоб винищення групи людей за національною чи іншою ознакою визнавалося злочином в усьому світі.

Перший серед фахівців з юриспруденції, хто проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права.

Рафаель Лемкін

Народився в родині євреїв-селян на території нинішньої Білорусі. Навчався у Львівському університеті, мав юридичну практику у Варшаві.

У 1930-х у рамках наукових досліджень трагедії винищення турками вірмен Лемкін запропонував встановити правовий термін "злочини варварства".

У 1939 році воював проти гітлерівських окупантів у лавах Війська Польського, був поранений. В 1941-му виїхав до США. Викладав юриспруденцію у провідних американських університетах.

49 його європейських родичів були знищені під час Голокосту, чотири - вижили. Батьки юриста вбиті у газовій камері табору смерті "Треблінка" в 1943 році.

У 1944 році Лемкін дав визначення юридичному поняттю "геноцид". В 1945-1946 роках - радник Верховного суду США на Нюрнберзькому процесі.

Був ідеологом і промоутером Конвенції ООН "Про запобігання та покарання злочинів геноциду" (прийнята в Парижі 1948 року), яка разом із Загальною декларацією прав людини стала віховим документом післявоєнного міжнародного права.

Перепустка Рафаеля Лемкіна часів роботи в ООН

У вересні 1951 року виступив у Нью-Йорку перед чотиритисячною аудиторією з доповіддю "Радянський геноцид в Україні", яку згодом було видано 28-ма мовами світу. У 2015 році це видання і визнав "екстремізмом" Мєщанський райсуд м. Москви.

У жовтні 2015 року Український інститут національної пам'яті назвав прізвище Лемкіна серед інших Людей Правди - тих, хто допоміг зберегти і розповісти світові факти про Голодомор.

"Федеральний список екстремістських матеріалів" складається Мін'юстом РФ на основі судових рішень. Вперше опублікований у 2007 році, в переліку було 14 пунктів. Станом на 20 листопада 2015 року в переліку - 3152 пункти.

 Список екстремістських матеріалів (Мін'юст РФ, 2015 рік)

Поширення, видання і зберігання "з метою масового поширення" внесених до переліку матеріалів передбачає покарання - штраф або 15 діб ув'язнення.

Якщо справу кваліфікують за кримінальною статтею (напр., 280 - "Публічні заклики до екстремістської діяльності") - до чотирьох років позбавлення волі.

Список екстремістських матеріалів (Ватикан, 1564 рік)

ТАКОЖ:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

Як писати про Голодомор. Цинічна інструкція історикам РФ. СКАНИ

Один із заборонених в РФ авторів: "Чому спалюють книги про Голодомор"

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

"Нові ресторани у Харкові!". Преса УРСР 1933 р. СКАНИ

Інші матеріали за темами "ГЕНОЦИД" та "ІДІОТИ"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.