ВІД КИЇВСЬКОЇ ВЛАДИ ВИМАГАЮТЬ РЯТУВАТИ ПАМ'ЯТКИ - ПЕТИЦІЯ

На сайті Київської міської ради з'явилася петиція з вимогою вжити заходів до припинення знищення історичних пам'яток столиці.

Петицію створив столичний краєзнавець Арсеній Фінберг.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

На думку авторів петиції, для порятунку історичних пам'яток треба:

- поновити й актуалізувати реєстр історичних памяток та архітектури в м. Києві;
- розробити сайт, що буде розповідати про них;
- дослідити всі шляхи, через які руйнували історичні пам'ятки минулі роки, та законодавчо закрити таку можливість у майбутньому;
- провести дослідження стану історичних памяток;
- розірвати договори оренди з власниками, що доводять пам'ятки до руйнації, та зобовязати їх відшкодувати місту шкоду / відновити історичні будівлі;
- заборонити встановлення балконів та кондиціонерів на історичних будинках;
- примусово змусити знести самовільні конструкції на історичних фасадах.

Наразі під петицією підписалося 3538 користувачів.

Для розгляду петиції київською владою необхідна наявність 10 тисяч підписів. Отже, необхідно ще 6462 підписи, які треба набрати протягом 62 днів.

Інші матеріали за темою "Пам'ятки"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.