В Білорусі завершився трибунал над сталінізмом

В Мінську відбулося заключне засідання Громадського трибуналу з розгляду злочинів сталінізму в Білорусі.

Про це повідомляє Наша Ніва.

Громадський трибунал працював поетапно упродовж 10 років. В ході роботи були досліджені і розглянуті архівні та наукові матеріали з історії сталінізму та його злочинів на території Білорусі.

Результатом роботи стало підписання звинувачення сталінському режиму:

"У 1920-1950 рр. за офіційними даними були репресовані 600 тисяч людей, - йдеться у звинувачувальному документі. - За даними незалежних дослідників - 1,4 млн людей".

Згідно з висновками трибуналу, кожен восьмий житель Білорусі опинився за гратами, кожен п'ятий був позбавлений громадянських прав. В результаті репресій більше 500 тисяч загинули.

Незавершений процес десталінізації на пострадянському просторі створює грунт для періодичних спроб реабілітації сталінізму, йдеться в документі.

"Білорусь не може стати демократичною державою, не засудивши сталінський режим і не вшанувавши пам'ять своїх громадян, які стали жертвами політичних репресій, - наголошують учасники трибуналу. - Країна, яка не може і не хоче визнати злочини і помилки попередників, приречена на їх повторення".

У підсумковому документі члени трибуналу також звертаються до влади з вимогою гідно вшанувати пам'ять безвинно замучених співгромадян: виконати постанову уряду і встановити пам'ятник в Куропатах [мінський відповідник київської Биківні - ІП], пам'ятник всім жертвам сталінізму в Мінську та в інших містах Білорусі.

Вони закликають владу забезпечити повний доступ до архівів КГБ та інших репресивних структур, провести археологічні розкопки для виявлення інших місць масових вбивств громадян.

Нагадаємо, у травні 2014 року СБУ виклала в інтернет архівні матеріали радянських спецслужб про сталінські репресії 1937-38 років в Україні.

В червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.