Вікіпедія визнала міфом історію про "азербайджанського друга де Голля"

Про це повідомляють ВікіНовини.

"У нас немає жодного факту [біографії Джебраїлова], в достовірності якого можна було б бути впевненим", підвів підсумок чотиримісячного обговорення один із адміністраторів Вікіпедії.

Тим самим була поставлена ​​крапка в грандіозному розслідуванні вікіпедистів, до якого залучалися архіви, спеціалізовані організації та вчені РФ і Франції.

Обговорення вилилося в баталії між досвідченими вікіпедистами і наповнилося мегабайтами фотографій, відеоматеріалів і документів.

Результататом ​​кропіткої роботи "стало практично повне викриття відомого міфу радянської епохи".

Стаття про Ахмедію "Мішеля" Джебраїлова була створена 15 квітня 2007 року за матеріалами радянської та пострадянської літератури про Другу світову війну.

У ній ішлося про радянського солдата азербайджанського походження, який опинився в німецькому полоні на території Франції, втік з концтабору і приєднався до французьких партизанів.

Джебраїлов у 1940-х роках

Як діяч Опору, він був нагороджений численними французькими нагородами, в тому числі й Орденом Почесного легіону. Був знайомий з усіма діячима "Вільної Франції" генерала Шарля де Голля, жив у Парижі, але захотів повернутися в СРСР, де й був репресований.

Довгий час азербайджанський герой залишався в невідомості, аж поки в 1966 році під час візиту до Москви президент Франції де Голль не попросив радянського лідера Леоніда Брежнєва знайти свого "давнього бойового товариша".

Після цього Джебраїлову повернули всі нагороди, документи, фотографії. У колгоспі він отримав посаду агронома. У 1975 році він їздив у Францію на зустріч з друзями-партизанами, про що нібито зберігся радянський документальний фільм.

У 1990 році Ахмедія узяв участь в урочистостях, присвячених 100-річчю з дня народження генерала Шарля де Голля в Парижі. 10 жовтня 1994 загинув у рідному місті в результаті автокатастрофи, на могилі встановлено бронзовий пам'ятник.

"Мотиваційні" версії біографії Джебраїлова регулярно публікувалися в соціальних мережах, їх активно лайкали і поширювали.

28 червня 2015 року статтю про Джебраїлова винесли на видалення з формулюванням:

"Для людини, яку особисто побажав зустріти де Голль (а його супроводжувала маса французьких журналістів і біографів), Ахмед Мішель мав залишити якийсь слід. На поточний момент, поки немає релевантних французьких джерел, видалити".

Перші сумніви виникли, коли виявилось, що стаття про видатного партизана французького опору не має жодного джерела французькою.

Книга про Джебраїлова, видана в Азербайджанській РСР

Спроба знайти згадку про Джебраїлова у французьких та англійських книгах, оцифрованих Гуглом, не увінчалася успіхом. Будь-яка згадка про нього відсутня в наукових публікаціях, що відслідковуються Гугл-академією.

Додаткові сумніви посіяли очевидно вигадані "кінематографічні" епізоди історії.

Аналогічні статті про персону в Англійській та Французькій Вікіпедіях також спиралися тільки на радянські та азербайджанські публікації.

Складність полягала в реальному існуванні великої кількості джерел про подвиги і життя Джебраїлова. Серед них були радянські та азербайджанські академічні публікації, Азербайджанська Радянська енциклопедія і урядові видання, наприклад, "Російська газета".

Учасники Вікіпедії приступили до пошуку і вивчення наявних джерел, робили запити в архіви, музеї, історичні організації.

Після тривалого співставлення джерел вікіпедисти прийняли рішення вважати всі радянські джерела про персонажа неавторитетними, оскільки вони містили багато суперечливої ​​і неймовірної інформації. Надія залишалася тільки на французькі публікації.

Аналіз документів показав, що немає жодних підтверджень бойового шляху Джебраїлова у партизанських загонах департаменту Тарн і Гаронна. Легендою виявилася і красива історія штурму міста Бордо (загін азербайджанця нібито переміг, пройшовши в тил нацистів через каналізацію). Однак німці самі покинули Бордо, без бою.

Фотографія "Джебраїлов у групі французьких партизан"

Натомість одна з найперших опублікованих біографій Джебраїлова містила абсолютно іншу версію його життєпису, яка надала розслідуванню новий відтінок.

Згідно з цією версією, Джебраїлом потрапив до табору в місті Родез, в якому містилися тисячі азербайджанців. Там він зв'язався з підпіллям Опору, від якого отримав вказівку здійснити групову втечу в серпні 1944 року.

Як показали знайдені учасниками Вікіпедії джерела, на серпень 1944 року в Родезі перебували тисячі азербайджанців, однак не в таборі - там стояв так званий "азербайджанський легіон" Вермахту, з якого насправді була здійснена описана втеча. Було висловлено припущення, що втеча з легіону Вермахту і є справжньою історією Джебраїлова.

Запити в архіви Тарна і Гаронни дали негативну відповідь. На запит в архів Бордо також відповіли, що такої людини вони не знають.

У документальному радянському фільмі 1966 "Президент Франції - гість СРСР" про Джебраїлова з трьома товаришами по зброї розповідається наступним виразом: "серед тисяч людей, що зустрічали де Голля, були і ці четверо", що також дозволяє засумніватися в особистому знайомстві де Голля і Джебраїлова.

Листок з особистого партизанського посвідчення Джебраілова від 27 липня 1943 року містить дві грубі помилки: jullet замість фр. juillet (липень) і Necropolici замість правильного назви французького міста фр. Nègrepelisse. Фотографія на цьому документі повністю ідентична фотографії на довідці від 13 березня 1945 року, включаючи дефекти паперу і фотодруку

Обидва французькі документи (посвідчення колишнього військовополоненого і партизанське посвідчення), покликані довести участь Джебраїлова в Опорі, виглядають украй сумнівними і, швидше за все, написані не носієм французької мови.

Решта документів були видані після серпня 1944 року і не містять жодних конкретних відомостей про бойові операції Джебраілова або отриманих ним нагородах.

Також ці документи вказують дату вступу Джебраїлова в Опір як 28 серпня 1944, що суперечить версії про вступ в партизани з 1942-1943 роках (і побічно підтверджує версію втечі зі східного легіону Вермахту).

На тлі цих вікі-досліджень почалося аналогічне обговорення у Французькій Вікіпедії. Там учасники дійшли висновку, що жодних джерел, які підтверджують біографію Джебраїлова немає, і стаття була видалена (набагато швидше, ніж в російськомовному проекті).

У Російській Вікіпедії в цей час йшла дискусія про те, як повинна виглядати стаття про Джебраїлова - як про реального героя Опору чи як про медійний пропагандистський феномен. Деякі учасники підняли навіть ширшу проблему - фальсифікації радянською та французькою пропагандами історії французького Опору загалом.

Один із вікіпедистів особисто відвідав музей Джебраїлова в Азербайджані, де зберігаються нагороди ветерана, частина з яких не стосуються періоду Другої світової війни, а частина має саморобні зміни в стрічках тощо.

Мундир із нагородами Ахмедії Джебраїлова

Запит у французький військовий архів підтвердив наявність у Джебраїлова тільки однієї нагороди - пам'ятної медалі "Médaille commémorative de la guerre 1939-1945" із вказівкою, що він перебував у лавах Опору з 28 серпня 1944 року. Наявність бойових і державних нагород архів не підтвердив.

На цій стадії дискусія була зупинена. Було прийнято рішення про видалення статті з Вікіпедії.

"Обсяг суперечливої ​​інформації перевищив ту межу, при якій можливо написати енциклопедичну статтю силами учасників з посиланнями на несуперечливі авторитетні джерела", - зазначили вікіпедисти.

Учасники розслідування сподіваються, що зібрані ними матеріали допоможуть почати і провести справді наукове історичне дослідження, на підставі якого можна буде відтворити вивірену статтю про Джебраїлова, а також про пропагандистський медійний феномен, створений у СРСР.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей, з них Українська Вікіпедія - понад 500 тисяч.

У червні 2014-го кращим вікіпедистом року став український активіст Ігор Костенко, убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.

У квітні 2014 року директор Російської публічої бібліотеки висловив обурення, що Вікіпедія "контролюється з США", і запропонував створити православний ісконний російський аналог електронної енциклопедії.

Інші матеріали за темою "Міфи"