Лекції-дискусії "Відкритої школи історії" в Києві. РОЗКЛАД

Фахові історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочали серію публічних заходів "Відкриті школи історії" - проти російської пропаганди і доморощених міфів. Перша сесія відбудеться в Києві.

Про це ІП повідомили організатори проекту.

"ВСІ заходи в рамках Київської сесії проекту Відкрита Школа Історії є БЕЗКОШТОВНИМИ та ВІДКРИТИМИ", - наголосили організатори.

Спеціальним гостем проекту буде українська письменниця та співачка Ірена Карпа.

Повний розклад подій в рамках Київської сесії наведено нижче.

20 ЛИСТОПАДА 2015 року, п’ятниця:

12.15 "Демократична традиція України: чи існує вона?"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Кирило Галушко
Місце проведення: Національний музей історії України, (м. Київ, вул Володимирська 2.) (Далі: НМІУ)

14.00 "Історія з розкладок: історія на сторінках популярних періодичних видань"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Олександр Андрощук
Місце проведення: НМІУ

15.45 "Третій сектор" за царизму: українські громадські організації на початку ХХ ст."
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Ігор Гирич
Місце проведення: НМІУ

20.00 "Літературний Underground"
Літературний вечір за участі поетів Олега Коцарева, Павла Коробчука,Олександра Моцара, Юрка Космини та інших.
Місце проведення: "Барбакан на Подолі", (м. Київ, вул. Верхній Вал 42)

21 ЛИСТОПАДА, субота:

11.00 "Україна в геополітичному контексті регіону, Європи, світу. Наше місце у сучасному світі"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат політичних наук Євген Магда
Місце проведення: НМІУ

12.45 "Інформаційні чинники успішності комунізму на початках боротьби за Україну 1917-1923"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко
Місце проведення: НМІУ

 

14.45 "Трагічний історичний досвід: Друга світова війна в історичній памяті українців та державній політиці."
Відкрита лекція-дискусія. Летор: кандидат історичних наук Яна Примаченко
Місце проведення: НМІУ

16.15 "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал"
Відкрита лекція-дискусія. Лекторка: кандидатка історичних наук Оксана Кісь (Львів)
Місце проведення: НМІУ

22.00 "Сіра зона"
Театральна вистава - 15 історій переселенців. Режисер Галина Джикаєва
Місце проведення: Центр науки та мистецтва "DIYA" (м. Київ, проспект Перемоги, 44-А)

22 ЛИСТОПАДА, неділя:

12.00 "Польща-Україна - спільна історична спадщина і конфлікти, порівняння, уроки для публічної історії."
Круглий стіл/Ворк-шоп за участі науковців-істориків з Польщі та України
Місце проведення: НМІУ

17.00 "Польща-Україна - шляхи подолання минулого"
Круглий стіл для представників ЗМІ за результатами польсько-українського воркшопу.
Місце проведення: НМІУ

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.