Мер Конотопа повісив портрет Бандери замість Порошенка. ФОТО

Новообраний міськоий голова Конотопа (Сумська область) Артем Семеніхін (представник партії "ВО "Свобода") в перший день роботи замінив на стіні кабінету портрет президента України Петра Порошенка на світлину лідера ОУН (революційної) Степана Бандери.

Відповідне фото у своєму Facebook оприлюднив однопартієць Семеніхіна, депутат Київської міськради Руслан Андрійко.

"Перемога Артема в Конотопі символічна, - написав Андрійко. - Саме тут 350 років тому козаки знищили російське військо".

Мер прийшов на роботу у військовому однострої

Нагадаємо, 25 жовтня на виборах міського голови Конотопу з 10 кандидатів переміг 33-річний офіцер-психолог механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Семеніхін, який набрав 26,1% (6445 голосів).

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

ТАКОЖ:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Все на тему "БАНДЕРА"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.