В 1941-45 роках загинули 26,6 млн громадян СРСР - Міноборони РФ

"Загальні людські втрати СРСР у Великій вітчизняній війні" склали 26,6 млн осіб, із них "безповоротні військові втрати" - майже 12 млн.

Такі дані навів начальник управління Міноборони РФ з увічнення пам'яті загиблих під час захисту вітчизни Владімір Попов, повідомляє Інтерфакс.

"Безповоротні втрати військ і сил армії і флоту склали майже 12 млн військовослужбовців. Пропали безвісти і потрапили в полон 4,5 млн осіб, з полону повернулися на батьківщину 1,8 млн", - розповів Попов.

Він додав, що на примусові роботи з окупованих радянських територій до Третього рейху насильно було "викрадено 5,3 млн осіб, з них 2,2 млн загинуло".

За його словами, в роки німецько-радянської і радянсько-японської війни (1941-45 рр.) загальні безповоротні людські втрати Радянського Союзу - військовослужбовців і цивільного населення - склали 26,6 млн людей.

Попов також зазначив, що через Червону Армію та інші силові структури пройшли 34,5 млн радянських громадян. Постійно в діючій армії перебували (воювали на фронті) 5-6,5 млн осіб.

Нагадаємо, у травні 2014 року Інститут історії України Національної академії наук навів дані про кількість українців у лавах Червоної армії - 6-7 млн із загальної кількості 34,5 млн.

Кожен другий (3,5 млн) із українців у лавах ЧА загинув, а кожен другий із тих, хто вижив, став калікою. Приблизно третина від цифри військових втрат СРСР, озвученої Поповим.

Тоді ж повідомлялося про загальні втрати населення Української РСР внаслідок Другої світової війни (1939-1945 рр.) - 13-13,5 млн осіб. Приблизно половина від цифри загальних втрат СРСР, озвученої Поповим.

На примусові роботи до Третього рейху було вивезено близько 2 млн українців.

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що найбільших утрат у війні з нацизмом зазнала Росія - "більше 70%" від усіх радянських жертв. Тоді ж Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець, при цьому один із трьох тричі Героїв СРСР -  українець Іван Кожедуб.

ТАКОЖ: "Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.