У Тернополі видано книгу про малолітніх в'язнів у таборах СРСР

У Тернополі видали Книгу пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини".

До видання увійшли спогади учасників підпілля ОУН, УПА, а також людей, які з’явилися на світ у тюремних стінах, повідомляє День.

Книга складається з трьох розділів. До першої частини увійшли короткі біографічні довідки й світлини малолітніх політичних в’язнів, при цьому інформація про кожен район Тернопільської області представлена окремо.

У другому розділі – спогади, статті, поезії політв’язнів, а також інформація про молодіжні підпільні патріотичні організації, які діяли у Підволочиському та Чортківському районах у 1945-51 рр. та 1973 р.

Третій розділ книги містить документи про радянську владу, методи допитів, карту концтаборів СРСР, інформацію про режим утримання в’язнів. У книзі також подані сучасні світлини про діяльність Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.

Фото: Тамта ҐУҐУШВІЛІ

Під час сталінського режиму політичними в’язнями ставали навіть діти, віком від 14 до 18 років, наголосили автори Книги пам'яті.

"На основі доступних документів ми опрацювали біографії понад двох з половиною тисяч малолітніх в’язнів, - зазначив працівник історико-меморіального музею політичних в’язнів та упорядник книги Ігор Олещук. - Із них у 14-річному віці були засуджені на великі терміни покарання близько 15 в’язнів, у 15-річному віці – 50, у 17-річному віці – 400".

За словами історика, 400 малолітніх в'язнів брали участь у боротьбі ОУН та УПА, із них 237 були закатовані або розстріляні в тюрмах та в таборах.

"Дуже багато в’язнів були розстріляні у 1941 році, а також у 1944 році, коли прийшла друга окупація, багатьох розстрілювали на власному подвір’ї", - наголосив Олещук.

Малолітні політв’язні, життєві історії яких представлені у Книзі Пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини", нині мають 80-90 років, додав упорядник.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.