Журналістам проведуть екскурсію по військових похованнях Києва

Український інститут національної пам’яті запрошує представників ЗМІ відвідати екскурсію "Українські військові поховання Києва" територією Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, що відбудеться 13 жовтня .

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд розповість про історію появи українських військових поховань на кладовищах столиці, боротьбу більшовицької влади з "культом могил" та сучасну роботу УІНП з обліку та збереження місць пам’яті.

Проходячи алеями цвинтаря, журналісти дізнаються, хто зі славних воїнів там похований, про міфи і легенди, пов’язані з ними, обставини поховання та посмертну память.

Тут, зокрема, є могили учасників бою під Крутами Володимира Шульгина і Володимира Наумовича, козака полку ім. П. Полуботка Миколи Забіяки, українського державного та військового діяча Зеленого Клину Юрія Глушка, сектор військових поховань учасників АТО.

13 жовтня, 11:00

Місце: Лук’янівський цвинтар (збір біля центрального входу вул. Дорогожицька, 7).

Екскурсія триватиме протягом години (з 11:00 до 12:00)

Акредитація обов’язкова:  тел.: +380 44 253-15-63+380 95 628-16-01

Нагадуємо, що 14 жовтня в Україні вперше святкуватимуть День захисника України.

 І. Б.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.