На Рівненщині теж знайшли бідон із архівом УПА

На Рівненщині виявили архів одного з підрозділів Української повстанської армії (УПА).

Документи, заховані у бідоні з-під молока, випадково знайшли місцеві мешканці, повідомляє "День".

Архів відкопали у Березнівському районі, на межі сіл Мала та Велика Совпа. На нього натрапили місцеві мешканці.

"Повстанці використовували практику ховати найрізноманітніші документи у бідони з-під молока і закопувати їх, - розповів працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. - Вони не мали можливості зберігати, скажімо, пропагандистські листівки в інших місцях, тому застосовували цей спосіб. Власне, такий "подарунок" від повстанців ми й знайшли".

Бідон мав пошкодження, документи були у воді, тож виникли складнощі з їх збереженням.

Фото: Ігор Марчук

У знайденому архіві були тиражі листівок та брошур, а також "Історія України" Грушевського і підручник з радіофізики. Останні використовувалися для навчання особового складу під час зимового перебування на нелегальному становищі, припустив Марчук.

"Взимку в криївках повстанці навчалися, із побратимами займалися більш освічені підпільники, - зазначив співробітник музею. - Були випадки, коли у криївках натрапляли на підручники з іноземних мов, філософські трактати".

Також у знайденому архіві виявили так звані "бофони" – облігації бойового фонду повстанців.

Частину документів презентували в Рівненському обласному краєзнавчому музеї в рамках відзначення 110-річчя з дня народження художника УПА Ніла Хасевича.

Читайте також:

На Львівщині знайдено бідон із архівом УПА

На Львівщині знайдено архів районного проводу ОУН

"Чорні археологи" продають архів УПА за 500 тисяч. ФОТО

У церкві на Тернопільщині знайшли архів ОУН(м)

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.