Фільм про Майдан переміг на кінофестивалі в Нюрнберзі. ВІДЕО

Кінострічка Сергія Лозниці про події в Києві узимку 2013-14 років завоювала головну нагороду на Міжнародному фестивалі фільмів про права людини в Нюрнберзі.

Про це повідомляє dw.de. з посиланням на офіційний сайт фестивалю.

Режисер картини Сергій Лозниця отримав гран-прі, разом з грошовою премією у розмірі 2500 євро.

Кінострічка показує революційні події в Києві в спокійних великих планах без коментарів, заяв чи оціночних суджень - кадри з розгорнутими прапорами, палаючими барикадами і беззбройними людьми говорять самі за себе, йдеться в обґрунтуванні журі.

Фільм про події на Україні вперше був показаний в травні 2014 року на Міжнародному кінофестивалі в Каннах.

Сергій Лозниця народився в Білорусі і виріс в Україні, з 2001 року живе і працює в Німеччині.

Все за темою "МАЙДАН"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.