"Зрозуміти Донбас": історик з США видав книгу про ідентичність регіону

Книга американського історика Хіроакі Куромії "Зрозуміти Донбас" вийшла в українському перекладі.

Про це Історичній Правді повідомили у видавництві "Дух і літера".

У новій книзі відомий дослідник XX сторіччя коротко, в популярній формі, описує основні події, які визначили культурну своєрідність Донбасу впродовж його кількасотрічної історії.

"Свіжий погляд на історію Донбасу дає змогу по-новому осмислити події останніх років в цьому регіоні, аж до збройного конфлікту 2014-2015 років", зазначили видавці українського перекладу.

Обкладинка українського видання

Куромія Хіроакі - американський історик японського походження. Спеціалізується на історії СРСР, зокрема добі сталінізму, комуністичних репресій і часах "холодної війни".

Захистив диплом доктора філософії у Прінстонському університеті (США) в 1985 році. Науковий співробітник Королівського коледжу (Кембридж, Великобританія) в 1985-1990 роках.

З 1990 року - професор історичного відділення Індіанського університету (США). Читає курси "Радянська історія", "Холодна війна і Друга світова війна", "Модерна Україна: від козаччини до незалежності" тощо.

 
 Уривок з авторської передмови до книги. Більше уривків читайте тут

Науковець є автором відомої монографії "Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990 рр.", виданої українською мовою у 2002 році.

Історик оцінює цей регіон як "антистоличну козацьку землю", що завжди створюватиме проблеми для центру. Куромія вважає, що Донбас утілює риси Дикого поля - волелюбність, жорстокість, схильність до терору, войовничість.

Дивіться також:

Як формувалася регіональна ідентичність Донбасу

"Думки про рідний донецький край". Текст 1972 року

Історія "понятій". Як Донбас став індустріальним середньовіччям

Історик з Донецька: "25% мешканців Донбасу - галичани за походженням"

"Сталь у степу". Бельгійці прийшли на Донбас раніше від Ахметова

Із Заходу на Схід: трудові мігранти Донбасу в 1939 році

Інші матеріали за темою "Донбас"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.