У Києві визначать достовірні зображення гетьмана Мазепи

Національний музей історії України запрошує на лекцію "Гетьман Іван Мазепа у вітчизняному та європейському образотворчому мистецтві", присвячену до Дня Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва

Гетьман Іван Мазепа – одіозна особистість у вітчизняній культурі та історії. Навколо його імені і нині не стихають суперечки, а дослідники продовжують з’ясовувати сторінки його біографії та визначати, яке із його зображень вважати достовірним. 

Завідувач відділу документально-речових фондів Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олена Походяща поділиться своїми розвідками щодо іконографії гетьмана Івана Мазепи та визначить найбільш достовірні зображення, що характеризують Мазепу як особистість і державного діяча. 

Також буде розглянуте питання сприйняття соціумом образу гетьмана (його сучасниками та наступними поколіннями) через призму мистецької спадщини вітчизняних та європейських художників.

 

10 жовтня (субота), 16:00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Сторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.