У Києві визначать достовірні зображення гетьмана Мазепи

Національний музей історії України запрошує на лекцію "Гетьман Іван Мазепа у вітчизняному та європейському образотворчому мистецтві", присвячену до Дня Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва

Гетьман Іван Мазепа – одіозна особистість у вітчизняній культурі та історії. Навколо його імені і нині не стихають суперечки, а дослідники продовжують з’ясовувати сторінки його біографії та визначати, яке із його зображень вважати достовірним. 

Завідувач відділу документально-речових фондів Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олена Походяща поділиться своїми розвідками щодо іконографії гетьмана Івана Мазепи та визначить найбільш достовірні зображення, що характеризують Мазепу як особистість і державного діяча. 

Також буде розглянуте питання сприйняття соціумом образу гетьмана (його сучасниками та наступними поколіннями) через призму мистецької спадщини вітчизняних та європейських художників.

 

10 жовтня (субота), 16:00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Сторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.