Через кілька місяців видавати "Майн Кампф" зможе будь-хто

Наприкінці цього року закінчується видавниче право на книжку "Майн Кампф" ("Моя боротьба") Адольфа Гітлера.

Ексклюзивне право на видання головного ідеологічного твору німецького націонал-соціалізму 70 років належало владі Баварії, яка фактично користувалася ним для заборони на публікацію книги, повідомляє BBC.

Закінчення авторських прав на одну з найвідоміших книжок світу фактично означає, що тепер будь-хто в Німеччині зможе її опублікувати.

За словами продюсера програми "Опублікувати або спалити", присвяченої питанню заборони на книгу, "Майн Кампф" залишається небезпечною працею.

"Історія Гітлера – це історія його недооцінки, а також недооцінки його книжки, – говорить Джон Мерфі, чий дід в 1936 році переклав англійською перше нескорочене видання праці. - Гітлер написав її у 1920-х і багато з того, про що він говорив, здійснив. Якби люди приділили трохи більше уваги до неї у той час, мабуть, вони зрозуміли б загрозу".

Адольф Гітлер почав писати "Майн Кампф" у в'язниці, куди потрапив за звинуваченням у зраді після невдалого "Пивного путчу" 1923 року в Мюнхені. Першу частину твору, в якому він викладав свої расистські, антисемітські погляди, він надиктував своїм помічникам: Емілеві Морісу та Рудольфові Гессу.

Після того, як десять років по тому він прийшов до влади, книжку надрукували 12-мільйонним тиражем, і вона стала ключовим текстом нацистської ідеології. Її видавали щойно одруженим молодятам, а подарункові видання з золотими сторінками прикрашали помешкання високопосадовців.

Наприкінці Другої світової війни, коли армія США захопила нацистське видавництво Eher Verlag, права на "Майн Кампф" передали владі федеральної землі Баварія.

Адміністрація Баварії контролювала видання книжки в Німеччині, яке було можливим лише за певних умов. Але в грудні 2015 року термін дії прав закінчується, і питання, як стримати безконтрольну публікацію пропагандистського нацистського твору, викликало запеклі суперечки громадськості.

"Це й досі дуже небезпечна книга. Ми й зараз маємо проблеми з неонацистами, до того ж існує ризик неправильної інтерпретації твору, якщо не враховувати його контекст", – каже Джон Мерфі.

На думку ж американського видання The New Yorker, автобіографія Гітлера не буде цікавою для читача, оскільки сповнена пихатих, важких для сприйняття фраз, нудних історичних дрібниць і заплутаного потоку ідеологічних думок.

"Вона нікого не цікавить: ані неонацистів, ані серйозних істориків", – пише видання.

Тим не менш, останнім часом книжка набула популярності поміж радикальних індуїстів.

Нехтування контекстом – одне з головних побоювань противників перевидання "Майн Кампф".

"Ця книга причетна до того, що мільйони людей загинули, цілі регіони на планеті були захоплені війною, - зазначив у коментарі BBC Culture pечник міністерства освіти і культури Баварії Людвіг Унгер. - Дуже важливо пам'ятати про це, коли читаєте її. А її треба читати із відповідними критичними коментарями істориків".

Коли авторські права на "Майн Кампф" закінчаться, Мюнхенський інститут сучасної історії планує перевидати її з коментарями, які вказували б на прогалини і спотворення реальних подій. Рішення про видання книжки викликало жорстоку критику жертв Голокосту, і уряд Баварії передумав підтримувати цей проект.

"Щеплення молодому поколінню проти нацистської бацили краще робити, відкрито критикуючи слова Гітлера, ніж приховуючи їх у тіні заборони", - наголосили з цього приводу журналісти New York Times.

Після закінчення авторських прав на видання "Майн Кампф" Німеччина планує притягувати до відповідальності за її розповсюдження, використовуючи закон проти підбурювання до расової ненависті.

"З нашої точки зору, ідеологія Гітлера відповідає визначенню підбурювання, – підкреслив Унгер. – У руках злодіїв це дуже небезпечна книжка".

Раніше повідомлялося, що у світі щорічно продається близько 20 тисяч примірників англомовного перекладу "Майн Кампф"; відомий випадок, коли в одному магазині в Індії книзі надали статус "бестселера".

Дивіться також:

Американський індус хоче реабілітувати свастику

Баварія не віддала права на публікацію "Майн Кампф" у Британії

Книгу Гітлера продавали як "найкращий подарунок на Різдво"

В Індії відкрили магазин одягу "Гітлер". ФОТО

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.