До Дня захисника України - лекція про зародження армії у XX столітті

8 жовтня 2015 року в Національному музеї історії України відбудеться лекція на тему: "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

За словами організаторів заходу, незалежність, яку отримала Україна, – це, безперечно, дар від Бога, але водночас це і результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни.

Українці не повірили облудним гаслам чужинців, а залишилися вірними споконвічним традиціям захисників волі, незалежності й, не шкодуючи життя, боролися за те, аби наша Батьківщина посіла гідне місце серед народів світу.

В умовах сучасної агресії Російської Федерації на сході України та окупації Криму ми маємо пам’ятати про мужність наших захисників і ту дорогу ціну, яку вони заплатили і нині платять, віддаючи свої життя, за незалежність. 

 

Напередодні Дня захисника України, який вперше відзначатиметься 14 жовтня цього року, старший науковий співробітник методичного відділу Національного музею історії України Аліна Коваль прочитає лекцію про історію зародження українського війська на почтаку ХХ століття.

У лекції будуть порушені питання:

- формування української армії у складі Австрійської та Російської імперій;
- діяльності українців в арміях країн Східної Європи;
- створення Центральної Ради та її впливу на формування українського війська.

Лекція "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

8 жовтня (четвер), 16:00

Місце: Національноий музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Cторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.