Архіви Польщі та України обмінялися документами про ОУН

У Києві представники Архіву Служби безпеки України та Інституту національної пам’яті Польщі обмінялися електронними копіями документів про Організацію українських націоналістів.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Через процес обміну пройшли близько 17 тисяч сторінок архівних документів.

Таким чином обидві інституції роблять історичні документи більш доступними для громадян обох країн, зазначили у Архіві СБУ.

За словами голови архіву Ігоря Кулика, українська сторона передала полякам радянські кримінальні справи на представників ОУН (мельниківців).

"Ці документи містять знайдені матеріали про учасників підпілля ОУН(м), які діяли на території Рівненщини, Тернопільщини та Чернівеччини. Вони займалися розвідувальною та інформаційною роботою, видавали і переховували антирадянську літературу. Одна з цих боївок діяла на Рівненщині в 1947-1949 роках", - розповів Кулик.

Польська сторона передала Україні документи щодо діяльності "революційної ОУН" (бандерівців) періоду 1944-1947 років.

Серед них - протоколи допитів та звіти Служби безпеки ОУН надрайонів "Батурин" та "Холодний яр", інструкції референта СБ Василя Фединського, списки українців, вбитих польськими та радянськими партизанами, списки награбованого майна по датах і населених пунктах, господарські журнали про стан матеріального забезпечення, різноманітні інформаційні звіти та повідомлення про українсько-радянські та українсько-польські стосунки.

Директор Бюро надання доступу та архівації документів польського Інституту національної пам'яті Рафал Лєскєвіч підкреслив, що ухвалений ВР навесні закон про доступ до архівів радянських репресивних органів дозволяє людям дізнатися правду про минуле.

"Надання доступу до документів безпеки громадянам, які були репресовані тоталітарною системою, їхнім родинам, а також науковцям та журналістам, є дуже істотним елементом "розрахунку" з диктатурою, - зазначив Лєскєвіч. - Це своєрідна форма відшкодування жертвам".

Нагадаємо, торік Архів СБУ відновив вільний доступ громадян до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ.

Польща відкрила свої архіви соціалістичного періоду майже одразу із звільненням від комунізму, на початку 1990-х років.

Сталий доступ до таких архівних матеріалів відкрито і в інших країнах Євросоюзу. Комітет міністрів Ради Європи рекомендував країнам-членам ЄС гарантувати громадянам можливість об’єктивно дізнатися про елементи своєї історії.

Як відомо, у травні 2015 року набув чинності закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Закон запроваджує вільний доступ до архівів та передачу їх з-під відомства силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

У травні 2015 року архіви СБУ та Інституту нацпам’яті Польщі обмінялися 15 тисячами копій сторінок архівних документів.

ТАКОЖ: Українці все частіше йдуть в архів, щоб дізнатися правду про предків

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.