В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року

У селі Підзамочок (Тернопільська область) розпочався фестиваль "Свято в старому замку".

Про це повідомляє Укрінформ.

Подія відбувається під стінами місцевого ранньомодерного замку, одного з найстаріших в області.

"Вирішили організувати тут свято, щоб привернути увагу громадськості до збереження та відновлення пам’яток історії та культури", - зазначив генеральний директор національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

У програмі свята – реконструкція бою захисників замку із турецько-татарським військом 1676 року, лицарські бої, стрільба з лука, майстер-клас з ковальства, "середньовічне дефіле" на мурах старої фортеці.

 В'їзна брама замку

На Тернопільщині нараховується найбільше в Україні замків, фортець та залишків фортифікаційних споруд – 33.

11 із них входять у національний заповідник "Замки Тернопілля".

Замок у Підзамочку споруджений на початку XVII сторіччя на кошти тогочасного власника міста Бучач Яна Бучацького. Розташований на стрімкому лівому березі річки Стрипа, на північ від Бучача.

 Підзамочок

Оборонний комплекс чотирикутний у плані, при ньому було збудовано двоповерховий палац, обмежений п'ятикутними баштами.

В 1676 році замок зруйнувало турецько-татарське військо, під час походу з Кам'янецького еялету на Львів. Відтоді його не використовували як фортифікаційну споруду. У XIX сторіччі частково розібраний на будівельний матеріал.

Всі фото: wikipedia.org

Донині збереглися високі мури, масивна арка південного в'їзду; залишки веж, земельного валу, приміщень. Пам'ятка архітектури національного значення.

ТАКОЖ: Замки і храми Західної України з повітря. Фантастичні ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.