В центрі Донецька окупанти демонтували герби України. ФОТО

З будівлі "Води Донбасу" в центрі окупованого Донецьку демонтували чотири зображення Малого державного гербу України.

Про це повідомляє Громадське.tv з посиланням на сепаратистський сайт ДАН.

За акцією спостерігало кілька десятків людей. Охорона будівлі викликала місцеву "поліцію", однак ті не стали втручатися.

 

Місця фасаду, де розташовувалися тризубці київського князя Володимира Хрестителя, зафарбували.

Сепаратисти заявили, що планують відправити уламки знищеного ними зображення Президенту України Петру Порошенку.

 

Як відомо, у квітні 2014 року терористи вбили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який повертав на державні органи в місті державні символи України.

У серпні 2015 року повідомлялося про плани окупаційної влади так званої "ДНР" знищити пам'ятні знаки на честь жертв Голодомору та політичних репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

У вересні 2015 року представники окупаційної влади вимагали від шкіл Донецька знищувати синьо-жовту символіку, навіть випадкове поєднання кольорів.

Про історію княжого символу хрестителя Русі Володимира Великого, який зараз знищують російські окупанти, читайте в розділі "Тексти".

ТАКОЖ:

Інше за темою "Символіка"

Інше за темою "Окупація"

Інше за темою "Донецьк"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.